поїти

пою́, по́їш; наказ. сп. пій; недок., перех.

1) Давати кому-небудь пити. || Давати пити чай, каву, молоко і т. ін., годуючи або пригощаючи. || Давати пити з чогось, підносячи пиття до рота. || Давати пити настої трав, коріння і т. ін. з лікувальною метою. || Давати пити спиртне, пригощати горілкою, вином і т. ін.

2) перен. Зрошувати, давати вологу.

3) перен. Наповняти, насичувати чим-небудь (запахами, звуками і т. ін.).